Значення
-
Голова церковного братства в Україні XVI–XVIII століть, який обирався з міщан або козаків і відповідав за господарські та адміністративні справи братства, а також за збереження його майна.
-
У західних областях України — неофіційна назва помічника настоятеля (пароха) римо-католицької парафії (курата, вікаря), а також, у побуті, інколи й самого настоятеля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробощ, р. пробоща, д. пробощеві, з. пробоща, о. пробощем, м. пробощеві, к. пробощу