пробковіти

[probkoʋitɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (спец.) Виготовляти або обробляти щось з пробкового дерева або корку, надавати предметам властивостей чи вигляду пробкового матеріалу.

  2. (перен., розм.) Діяти повільно, мляво, без енергії; виявляти неповороткість, загальмування, як властиве пробковому матеріалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробковіти, р. пробковітів, д. пробковітам, з. пробковіти, о. пробковітами, м. пробковітах, к. пробковіти

Більше записів