пробірування

1. (у техніці) Процес визначення оптимальних параметрів, режимів роботи або характеристик технічного пристрою, системи чи програмного забезпечення шляхом послідовного перебору та тестування різних варіантів (наприклад, пробірування налаштувань, пробірування частоти).

2. (у програмуванні та комп’ютерних технологіях) Систематичний пошук найкращих вхідних даних, конфігурацій або алгоритмів шляхом автоматизованого виконання серії тестів для досягнення максимальної продуктивності, стабільності чи інших цільових показників.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |