1. (від власного імені Бідуїн) Вести кочовий спосіб життя, подібно до бедуїнів; кочувати.
2. (переносно) Безцільно блукати, переходити з місця на місце; вести неосілий, мандрівний спосіб життя.
Словник Української Мови
Буква
1. (від власного імені Бідуїн) Вести кочовий спосіб життя, подібно до бедуїнів; кочувати.
2. (переносно) Безцільно блукати, переходити з місця на місце; вести неосілий, мандрівний спосіб життя.
Відсутні