1. У спосіб, властивий пробату (особі, на користь якої складено заповіт); стосовно пробата або пробатів.
2. У спосіб, властивий пробації (випробуванню, пробі); стосовно випробування, перевірки.
пробачно
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |