прісний
[prisnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який не містить достатньо солі; несолоний (про їжу, воду тощо).
-
Позбавлений гостроти, яскравості, виразності; нічим не примітний, одноманітний, млявий (про враження, почуття, твір мистецтва, людину тощо).
-
Який не містить алкоголю; безалкогольний (про напій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прісний, р. прісного, д. прісному, з. прісного, о. прісним, м. пріснім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘прісний’ походить від праслов’янського *pris(b)nъ, утвореного за допомогою префікса *pri- (при-) та кореня *es- (бути), тобто буквально означає ‘той, що є при’, ‘постійний, близький, рідний’. Це слово має багато відповідників в інших слов’янських мовах: давньоруське ‘присьным’ (постійний, близький, рідний), російське ‘присный’ (справжній, вірний), болгарське ‘присно’ (завжди), македонське ‘присен’ (близький, щирий), старослов’янське ‘присно’ (завжди). З часом в українській мові значення змінилося на ‘несолоний, без смаку’, а також у казках набуло протилежного значення ‘чужий, сторонній’. Існують також менш вірогідні пояснення, наприклад, виведення з *pri-sto- (від ‘стояти’) або пов’язання з латинським ‘priscus’ (давній).