1. (про воду) такий, що застоявся, довго не змінювався, набрав неприємного запаху та смаку; протухлий.
2. (переносно, розмовне) застарілий, що втратив актуальність; нудний, банальний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про воду) такий, що застоявся, довго не змінювався, набрав неприємного запаху та смаку; протухлий.
2. (переносно, розмовне) застарілий, що втратив актуальність; нудний, банальний.
Приклад 1:
Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки та гніздились погані гриби – гадяр і голубінка. Великі каміння холоділи під слизьким мохом, голі корні смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”