Словник Української Мови
Буква
1. Який служить для презентації, демонстрації чогось; показовий, демонстраційний.
2. Який має репрезентативний, представницький характер; показний, ефектний, що призначений для створення вигідного враження.
3. У лінгвістиці: що стосується презентації (акту безпосереднього вказівня на об’єкт мовлення в ситуації спілкування).
Приклад 1:
Наші духовні «полковники» — ось вони головніші в цьому транспорті: діловитий, далекозорий дипломат Мстислав, вельми авантюристичної вдачі, грубуватий, хамуватий з підлеглими, які перед ним тремтять, властолюбний, але з панібратським іноді жестом, інтуїтивно-їмкливий, досить талантний, кому треба й по-європейському презентативний [25], — назовні завжди чепурний, добре зодягнений, повненький, як качан, смаглявий брунет з чорними гарними очима й клинкуватою борідкою. Іноді з вигляду й виразу нагадує маленького східного деспота, і здається, що йому найкраще було б сидіти на шкірах та килимах десь у строкатому наметі, маючи на собі такий же строкатий розцяцькований халат і тюбетейку.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”