Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або якість чогось, що характеризується високою точністю, чіткістю, вивіреністю; точність виконання, відтворення або вимірювання.
2. (У техніці, метрології) Ступінь точності вимірювань, виготовлення деталей тощо; відповідність заданим, часто високим, стандартам точності.
3. (Переносно) Найвища міра чіткості, визначеності, акуратності в думках, висловлюваннях або діях.
Приклад 1:
Це та стадія, коли координація рухів іще чітка, майже прецизійна, проте прецизія тут означає ніщо інше, як напад delirium, чи, кажучи простіше, «білочки». Пияк жестикулює, розмовляє з невидимими співбесідниками, клінічна картина цілком стандартна, якби не одне «але»: він збудував із порожніх пивних пляшок вежу.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
Легкість, прецизія, з якою той ветеран української сцени про- вів свою ролю, просто всіх оголомшували… В драматичній картині “Останній сніп” знову він промовив глибиною свойого драматич- ного таланту й полишив величезне вражіння. Це була його останна роля, заграна у Львові.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”