преципітин

[prɛt͡sɪpitɪn] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Преципітин — білковий комплекс, що утворюється в результаті взаємодії антигену зі специфічними антитілами в організмі та випадає в осад (преципітує) з рідини; застосовується в імунологічних дослідженнях.

  2. Преципітин — застаріла назва антитіла, здатного викликати реакцію преципітації, тобто утворення осаду при взаємодії з розчинним антигеном.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. преципітин, р. преципітину, д. преципітинові, з. преципітин, о. преципітином, м. преципітині, к. преципітине

Більше записів