1. (рідко) Дуже цікавий, надзвичайно пікантний або захопливий; такий, що викликає особливу увагу.
2. (заст., ірон.) Надто допитливий, надмірно цікавий (про людину).
прецікавий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови