Значення
-
(від лат. praetexta) У Стародавньому Римі — біла тога з пурпуровою облямівкою, яку мали право носити вищі магістрати та діти зі стану вершників і сенаторів.
-
(перен., книжн.) Зовнішня, формальна причина або привід для чогось, що приховує справжні наміри або мотиви; вигаданий привод.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. претекста, р. претексти, д. претексті, з. претексту, о. претекстою, м. претексті, к. претексто