1. (від лат. praetexta) У Стародавньому Римі — біла тога з пурпуровою облямівкою, яку мали право носити вищі магістрати та діти зі стану вершників і сенаторів.
2. (перен., книжн.) Зовнішня, формальна причина або привід для чогось, що приховує справжні наміри або мотиви; вигаданий привод.