1. Протестантська християнська конфесія, що виникла в результаті Реформації XVI століття, особливо поширена в Шотландії, Північній Ірландії та США, основною рисою якої є пресвітеріанська форма церковного управління через виборні ради пресвітерів (старійшин).
2. Система церковного управління, заснована на принципах представництва та виборності, при якій вищою владою в громаді є сесія (рада) пресвітерів, а на регіональному та загальнонаціональному рівнях — пресвітерії та Генеральні асамблеї.
3. Сукупність віровчення, богословських поглядів і релігійної практики, характерних для пресвітеріанських церков, які базуються на кальвінізмі та Вестмінстерському віросповіданні.