1. (заст., рідк.) Надзвичайно страшний, жахливий, що викликає великий страх або огиду; дуже грізний.
2. (перен., підсил.) Надзвичайно великий за розміром, силою, інтенсивністю; колосальний, велетенський (наприклад, про проблему, шум, відстань).
Словник Української Мови
Буква
1. (заст., рідк.) Надзвичайно страшний, жахливий, що викликає великий страх або огиду; дуже грізний.
2. (перен., підсил.) Надзвичайно великий за розміром, силою, інтенсивністю; колосальний, велетенський (наприклад, про проблему, шум, відстань).
Приклад 1:
От ще б то їх брала, та як же пiшов дощ, та престрашенний, як з вiдра, та з холодним вiтром; а вона була ув однiй тяжиновiй юпцi i свитини не брала. Що їй тут на свiтi робити?
— Самчук Улас, “Марія”