1. Дуже старий, похилого віку; такий, що досягнув глибокої старості (про людину).
2. Застарілий, що втратив сучасність, актуальність; такий, що відстає від вимог часу (про явища, поняття, техніку тощо).
престарілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Престарілий фараон Аме- немхет І, який став жертвою змовників, недарма рекомендував своєму синові нікому, особливо рідним братам, не відкривати свою душу і не друзів, бо в скрутний час ні на кого не можна покластися. Особливо непевною була обстановка при царському дворі в періоди міжцарів’я, коли кожного проймав дикий страх за своє життя, який змушував слабодухих рятуватися втечею.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик (True) |