1. Дуже спокійно, з повним самовладдя, без найменшого хвилювання чи метушні.
2. Зовсім спокійно, безтурботно, не звертаючи уваги на обставини.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже спокійно, з повним самовладдя, без найменшого хвилювання чи метушні.
2. Зовсім спокійно, безтурботно, не звертаючи уваги на обставини.
Приклад 1:
І що сподіялося в розбурханій семінаристській душі, але він, преспокійно повернувшися спиною до небезпеки, став повільно йти до кухонних дверей. І на єдину тільки мить йому забажалося плигнути через стіл, одіпхнути панотця, вискочити у вікно і бігти через яр додому тим самим напрямком, яким він уже йшов з першої зустрічі з панною Варкою.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”