пресбітерій

1. У християнській церкві — вівтарна частина храму, призначена для духовенства, що знаходиться за іконостасом.

2. У католицькій та англіканській церквах — те саме, що вівтар, а також місце для сидіння священнослужителів у цій частині храму.

3. У пресвітеріанській церкві — виборний орган церковного управління, що складається з пресвітерів (старшин) і пасторів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |