1. (заст.) Дуже мудро, надзвичайно розумно; з глибокою мудрістю.
2. (уживається іронічно) Надто хитромудро, заплутано або незрозуміло.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Дуже мудро, надзвичайно розумно; з глибокою мудрістю.
2. (уживається іронічно) Надто хитромудро, заплутано або незрозуміло.
Приклад 1:
И премудро пословица говорит: В полѣ пшеница годом родится… Премудро и у римлян говаривали: Annus producit, non ager2. Рисунок и темпо есть невидимость.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Сколь же теперь премудро дѣлается, что одной твари бывает ядом и смертію, тое ж для другой ядыо и здравіем. Сколько родов твари, столько родов пищи, и всякое дыханіе изяѣет внутренній позыв к сродной себѣ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Око качиная — кончит, а кончая — начинает; раж-дая — погубляет, погубляя — раждает; противным, врачуя, противное и враждебным, премудро споспѣшествуя, враждебному, как свидетельствует острое философских учеников реченіе: Unius interitus est alterius generatio.— «Одной вещи гибель раждает тварь другую». П р е д ѣ л 3-й НАЧАЛО ВО ВСѢХ СИСТЕМАХ МІРСКИХ УМОЗРИТСЯ И ВСЮ ТЛЬНЬ, КАК ОДЕЖДУ СВОЮ, НОСИТ; ОНО ЕСТЬ МІР ПЕРВОРОДНЫЙ Взглянем теперь на всемірный мір сей как на увеселительный дом вѣчнаго, как на прекрасный рай из безщетных вертоградов, будьто вѣнец из вѣночков, или машинище, из машинок составленный.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”