1. (розм.) Дуже багато, у великій кількості; надзвичайно, високо (про ступінь прояву якості, почуття тощо).
2. (заст.) У значенні прислівника: дуже, надзвичайно, вкрай.
премного
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не можно довольно надивится глупцам, пренебрегшим и поправшим премного честнѣйшій и безцѣнный добродѣтели бысер на то одно, чтоб продратся в чин, ссвсѣм ему не сродный. Кой им змій в ухо нашептал, что имя и одежда преобразит их в бытіе, а не жизнь честная, достойная чина?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |