преклюзивний
[prɛkljuzɪʋnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(від лат. praecludo — закриваю, загороджую) Такий, що виключає будь-які інші можливості, альтернативи або варіанти; остаточний, беззаперечний, категоричний.
-
(у праві) Такий, що створює незворотну правову ситуацію, після якої неможливе повернення до попереднього стану або оскарження; що має силу остаточного рішення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. преклюзивний, р. преклюзивного, д. преклюзивному, з. преклюзивного, о. преклюзивним, м. преклюзивнім