1. Дуже хитрий, надзвичайно спритний у досягненні своїх цілей, часто шляхом обману чи лукавства; вкрай винахідливий у хитрощах.
2. (У значенні вищого ступеня якості) Надмірно хитрий, такий, що перевищує звичайну хитрощі; хитріший за звичайну міру.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже хитрий, надзвичайно спритний у досягненні своїх цілей, часто шляхом обману чи лукавства; вкрай винахідливий у хитрощах.
2. (У значенні вищого ступеня якості) Надмірно хитрий, такий, що перевищує звичайну хитрощі; хитріший за звичайну міру.
Приклад 1:
Дуже сильний і прехитрий ворог – застаріла думка. Трудно (за Євангелієм) цього силача зв’язати й розібрати його судини, коли він раз у серці відродився.
— Тютюнник Григорій, “Вир”