1. (прислівник) Дуже гарно, надзвичайно добре; у значенні посилення до “хорошенько”.
2. (предикатив) Оцінка стану або ситуації як дуже задовільної, приємної, чудової.
прехорошенько
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тихесенько кошару обійшов; Прислухався — не чуть, мерщій на тин зоп’явся, Зиркнув — та й охолов: Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать; лежать собі смирненько, Неначебто усім їм там, Кудлатим гаспидським синам, Позакладало… мов не знають, Що перед ними виробляють! Дивився Вовк, дививсь; Здихнув — та й знов у степ поплівсь, Та й каже: «Де та правда ділась?.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: t.d. () |