1. Дуже густий, надзвичайно щільний, що має високу концентрацію речовини або елементів на одиницю об’єму.
2. (переносно) Про ліс, чагарник, рослинність: дуже зарослий, непрохідний, де дерева або стебла розташовані вкрай тісно.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже густий, надзвичайно щільний, що має високу концентрацію речовини або елементів на одиницю об’єму.
2. (переносно) Про ліс, чагарник, рослинність: дуже зарослий, непрохідний, де дерева або стебла розташовані вкрай тісно.
Приклад 1:
Але садок був прегустий. Високої стало не видно.
— Самчук Улас, “Марія”