1. У лінгвістиці — властивість мовних одиниць (зокрема, морфем) виражати кілька значень або граматичних функцій одночасно; багатозначність, насиченість змістом у мовній формі.
2. У мистецтві та психології сприйняття — якість образу, форми чи композиції, що відрізняється виразністю, насиченістю змісту та здатністю викликати чітке та цілісне уявне сприйняття (гештальт).