1. Властивість або якість того, що викликає подив, захоплення своєю незвичайністю, надзвичайною красою, величчю; дивовижність, чудовість.
2. Щось дивовижне, надзвичайне, що викликає захоплення; диво, чудо.
предивність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |