Значення
-
(у філософії, логіці) Такий, що може бути висловлений як предикат, приписаний суб’єкту; такий, що може бути означенням.
-
(у лінгвістиці) Такий, що може виконувати функцію присудка (предиката) у реченні або бути його складовою частиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. предикабельний, р. предикабельного, д. предикабельному, з. предикабельного, о. предикабельним, м. предикабельнім, к. предикабельний