1. (у філософії, логіці) Такий, що може бути висловлений як предикат, приписаний суб’єкту; такий, що може бути означенням.
2. (у лінгвістиці) Такий, що може виконувати функцію присудка (предиката) у реченні або бути його складовою частиною.
предикабельний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |