1. Філософсько-релігійний термін, що означає стан або якість існування поза межами часу, абсолютну безчасність; вічність, що передує часу або перебуває поза ним.
2. У християнській теології — характеристика Бога як Абсолюту, що існував до створення часу і світу; первісна, непочаткова вічність.