Словник Української Мови
Буква
1. Абстрактний іменник, що означає наявність конкретного, реального змісту в чомусь; відповідність об’єктивній дійсності, практиці.
2. У філософії: властивість мислення, знання, що відображають об’єктивну дійсність у її конкретних якостях і зв’язках.
3. У мистецтві та літературі: конкретність, чіткість, образність художнього відтворення дійсності.
Приклад 1:
Панорамність мислення ( системність, широта, комплексність), а також професійна предметність ( знання деталей та тонкощів управління).
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
а) цілісність, константність, предметність, адаптація б) предметність, осмисленість, константність, цілісність в) сенсибілізація, цілісність, предметність г) константність, адаптація, осмисленість, предметність 20. Уважно прочитайте уривок опису природи з роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і вкажіть, які види сприймань мали місце в героя роману.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”