пречисто

1. (у християнстві) Одна з назв Богородиці, Діви Марії, що підкреслює її безгрішність, святощі та цноту; вживається переважно в молитовній, богослужбовій практиці та духовній літературі.

2. (переносно, у високому стилі) Символ чи втілення бездоганної чистоти, моральної незайманості та духовної досконалості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |