правоздатність

Спроможність фізичної або юридичної особи мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки, бути їхнім носієм.

У цивільному праві — здатність особи набувати цивільні права та брати на себе цивільні обов’язки, що визнається однаковою за обсягом для всіх фізичних осіб.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |