Словник Української Мови
Буква
1. Юрист, який професійно займається захистом прав та інтересів громадян або організацій у судових та інших державних органах; адвокат.
2. Особа, діяльність якої пов’язана з відстоюванням, охороною та забезпеченням прав людини, часто у сфері громадянського суспільства або міжнародних організацій.
Приклад 1:
Це був господар цього помешкання, правозаступник Шпара, давній — як дізнався Іван Семенович — приятель батька Завадської. Повертався він додому тільки перед чаєм, стомлений і роздратований, говорив мало й уривчасто і, швиденько випивши шклянку чаю, поспішав до свого кабінету.
— Тютюнник Григорій, “Вир”