правотитися

[prɑʋotɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Намагатися зробити щось правильно, виправляти помилки, наводити порядок; корегувати свої дії або чужі.

  2. (перен., рідк.) Виправдовуватися, намагатися довести свою правоту; сперечатися, щоб відстояти власну позицію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я правочуся, ти правотишся, він правотиться, ми правотимося, ви правотитеся, вони правотяться

Більше записів