правосильність

Властивість юридичного документа, рішення чи акта, що набув чинності та має обов’язкову юридичну силу, тобто є обов’язковим для виконання або створює конкретні правові наслідки.

Стан або якість бути законним, легітимним та визнаним з точки зору чинного права, що надає певним діям, статусам чи явищам офіційну санкцію та захист.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |