Значення
-
Властивість юридичного документа, рішення чи акта, що набув чинності та має обов’язкову юридичну силу, тобто є обов’язковим для виконання або створює конкретні правові наслідки.
-
Стан або якість бути законним, легітимним та визнаним з точки зору чинного права, що надає певним діям, статусам чи явищам офіційну санкцію та захист.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. правосильність, р. правосильності, д. правосильності, з. правосильність, о. правосильністю, м. правосильності, к. правосильносте