правонаступництво

1. Перехід прав та обов’язків від однієї особи (правонаступника) до іншої внаслідок правопереймання, зокрема у спадковому, міжнародному або цивільному праві.

2. (У міжнародному праві) Перехід прав і обов’язків від однієї держави до іншої внаслідок її утворення, розпаду чи злиття.

3. (У цивільному праві) Заміна однієї сторони в правовідносинах іншою особою, наприклад, при реорганізації юридичної особи або переступці боргу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |