правочинний

[prɑʋot͡ʃɪnnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який має юридичну силу, відповідає вимогам закону та спричиняє правові наслідки; законний, дійсний з правової точки зору (переважно про документи, угоди, дії).

  2. (У мовленні) Правильний, відповідний установленим нормам, канонічний (застосовується переважно до релігійних обрядів, таїнств).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правочинний, р. правочинного, д. правочинному, з. правочинного, о. правочинним, м. правочиннім

Більше записів