правіжка

Приклад 1:
Ос­таннього січо­ви­ка, як ко­сою, ско­си­ла дум­ка про не­во­лю: Ва­си­леві Се­ме­но­ви­чу Польсько­му “бо­жевільна во­ля”, правіжка гро­шей піща­на­ми не да­ли віку до­жи­ти… Злість, пе­ре­ляк ра­зом струс­ну­ли не­мо­лоді кості вельмож­но­го па­на, по­ло­жи­ли йо­го на ліжко, з ліжка – на стіл, а з сто­лу – у до­мо­ви­ну… Оп­ла­кав рід тіло сво­го вла­ди­ки над мо­ги­лою й до­ма; оп­ла­кав до­мо­рос­лий пи­са­ка Озерський сво­го давнішнього во­ро­га, а те­пер при­яте­ля, у “мос­ковських” га­зе­тах. Не ста­ло ва­таж­ка,- за­жу­ри­лись підруч­ни­ки… Що те­пер ро­би­ти?
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”