Значення
-
Здатність людини до фізичної або розумової праці; стан організму, за якого можна продуктивно виконувати певну роботу.
-
У техніці, економіці — стан машини, механізму, підприємства тощо, за якого вони можуть функціонувати та виконувати свої функції.
-
Юридична здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав та обов’язків, пов’язаних із трудовою діяльністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. працездатність, р. працездатності, д. працездатності, з. працездатність, о. працездатністю, м. працездатності, к. працездатносте