Працелюбство — властивість працелюбної людини; любов до праці, старанність, трудолюбність.
працелюбство
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Сковорода, однак, почав говорити йому: щоб бути дійсно щасливим, то все те непотрібне: що обмеження бажань, відкидання зайвого, загнуздання примхливої волі, працелюбство, виконання обов’язків, до яких промисел божий кого приставив, не за страх, а на совість – це шляхи до щастя. Сковорода говорив це і жив так.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |