Значення
-
Первісний, початковий образ когось або чогось; прообраз, архетип.
-
У мистецтві, літературі: реальна особа, явище або предмет, що послужили основою для художнього образу, персонажа.
-
У філософії та релігії: ідеальний, божественний першообраз матеріальних речей і явищ у світі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. праобраз, р. праобразу, д. праобразові, з. праобраз, о. праобразом, м. праобразі, к. праобразе