пранцуватий

[prɑnt͡suʋɑtɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Те саме, що французький — що стосується Франції, французів, пов’язаний із ними.

  2. (перен., розм.) Вишуканий, елегантний, витончений, такий, що властивий французькому стилю або манері.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пранцуватий, р. пранцуватого, д. пранцуватому, з. пранцуватого, о. пранцуватим, м. пранцуватім, к. пранцуватий

Більше записів