пранцуватий

1. (розм.) Те саме, що французький — що стосується Франції, французів, пов’язаний із ними.

2. (перен., розм.) Вишуканий, елегантний, витончений, такий, що властивий французькому стилю або манері.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |