1. Стосовний до прамови, тобто гіпотетично відновленої мови-основи, з якої розвинулася певна група споріднених мов; реконструйований.
2. Первісний, найдавніший у своїй мовній групі, що є джерелом для інших.
прамовний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |