прамовний
[prɑmoʋnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Стосовний до прамови, тобто гіпотетично відновленої мови-основи, з якої розвинулася певна група споріднених мов; реконструйований.
-
Первісний, найдавніший у своїй мовній групі, що є джерелом для інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прамовний, р. прамовного, д. прамовному, з. прамовного, о. прамовним, м. прамовнім