праматір

[prɑmɑtir] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Найдавніша загальна жіноча предок роду, племені, народу; жінка, від якої бере початок певний рід.

  2. Перша жінка, родоначальниця всього людства (за біблійним переказом — Єва).

  3. Перен. Джерело, початкова основа чогось; те, з чого щось розвинулося.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. праматір, р. праматері, д. праматері, з. праматір, о. праматір'ю, м. праматері, к. прамати

Більше записів