прало

1. Історичний побутовий предмет, дерев’яна або кам’яна ребриста дошка з жолобком, на якій за допомогою валька (пральника) прали, розкочуючи та вичавлюючи білизну.

2. Рідкісна назва для сучасного пристрою або пристосування для прання (пральна машина, мийна ванна тощо).

3. Заст. місце, де прали білизну (наприклад, на річці біля мостків).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |