практикуючий

[prɑktɪkujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

(як дієприкметник) Такий, що займається певною професійною діяльністю, застосовує свої знання на практиці; той, хто активно виконує певну роботу (зазвичай у сфері медицини, права, психології тощо). Наприклад: практикуючий лікар, практикуючий юрист.
(як дієприкметник) Такий, що систематично виконує певні дії, вправи або обряди з метою вдосконалення навички, здібностей або дотримання віровчення. Наприклад: практикуючий музикант, практикуючий християнин.
(як дієприслівник) Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “практикувати“, що означає “займаючись практикою”, “застосовуючи щось на ділі”.

Граматичні форми:

н. практикуючий, р. практикуючого, д. практикуючому, з. практикуючого, о. практикуючим, м. практикуючім