1. (у філософії) Практична діяльність людини, спрямована на перетворення навколишнього світу та самого себе; протиставляється теорії (тезісу).
2. (у медицині та психології) Здатність до виконання цілеспрямованих, вивчених рухів і дій, що виникає в результаті повторення та автоматизації навички.
3. (у лінгвістиці) Мовленнєва діяльність, реальне використання мовних знаків у процесі спілкування.