Значення
-
У філософії та релігії — первісна, нестворена, вічна і незмінна основа буття, абсолютна реальність, що існувала до виникнення світу та є джерелом усього сущого (наприклад, Брахман в індуїзмі, Дао в даосизмі).
-
У міфології та космогонії — первинна матерія, хаос або первісна істота, з якої утворився світ.
-
Переносно — про щось надзвичайно давнє, що існує з незапам’ятних часів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. праістота, р. праістоти, д. праістоті, з. праістоту, о. праістотою, м. праістоті, к. праістото