прагматика

[prɑɦmɑtɪkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розділ лінгвістики, що вивчає функціонування мовних знаків у реальному спілкуванні, вплив контексту та ситуації на розуміння висловлювання, а також способи досягнення комунікативної мети мовцями.

  2. У філософії та семіотиці — аспект теорії знака, що досліджує відношення між знаковими системами та їхніми користувачами, практичне використання знаків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прагматика, р. прагматики, д. прагматиці, з. прагматику, о. прагматикою, м. прагматиці, к. прагматико

Більше записів