прачик

[prɑt͡ʃɪk] None

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка-ремісника (від діалектного “прач” — той, хто прає, прасує білизну).

  2. У місцевих говірках — зменшувально-пестлива форма до загальновживаного іменника “прач” (людина, яка займається пранням).

Більше записів