1. Жінка, яка займається пранням білизни як професією або заробітком.
2. Заст. Жінка, яка прала білизну; робітниця, що прала на пральні.
прачка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакій тарілками шпурляв; З рублем там прачка храбровала, З дійницей ричка наступала. Гуменний з ціпом скрізь совавсь, Тут рота косарів з гребцями Йшла битись з косами, з граблями.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |