прачас

1. У міфології та фольклорі — первісний, найдавніший час, що передував історичній пам’яті людства, епоха творення світу та виникнення перших людей.

2. У переносному значенні — дуже давні, незапам’ятні часи; глибока давнина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |